Розроблено напівмарковську модель системи технічного обслуговування бортового радіоелектронного обладнання. Одержано загальний математичний вираз для критерію ефективності такої системи, що дозволяє досліджувати та проектувати систему технічного обслуговування із заданими характеристиками.

Розглянуто питання сучасного стану інформатизації в Україні, проведено аналіз нормативної бази для розвитку інформатизації в Україні та Концепції національної програми інформатизації. Запропоновано заходи для формування національної інфраструктури інформатизації, розробки політики та організаційно-правового забезпечення інформатизації.

Розроблено нові методи визначення оптимального періоду проведення технічного обслуговування бортового радіоелектронного обладнання повітряних суден (ТО БРЕО ПС) вітчизняного виробництва. Проведено аналіз сучасного стану ТО і ремонту (Р) БРЕО ПС, на підставі якого вибрано показники та критерій, що дозволило оптимізувати періодичності ТО БРЕО. Побудовано аналітичну модель процесу ТО і Р БРЕО, що дало змогу встановити взаємозв'язок основних імовірнісних, часових і вартісних характеристик процесу ТО і Р ПС. Розроблено процедуру формування оптимальної періодичності ТО комплексу БРЕО на базі оптимізації періодичності ТО окремих систем і узгодження результатів зі встановленими регламентами ТО ПС. Проведено статистичне моделювання процесу ТО і Р БРЕО. Перевірено узгодженість теоретичних результатів з експериментальними даними. Базуючись на одержаних теоретичній і статистичній моделях, розроблено методику визначення оптимального періоду проведення технічного облуговування радіоелектронного обладнання повітряних суден вітчизняного виробництва.

Розглянуто особливості застосування міжмережевих екранів (МЕ) у відомчих телекомунікаційних системах і проаналізовано ефективність використання МЕ за критеріями зменшення пропускної здатності.

Проведено аналіз затримок в каналі зв'язку залежно від його якості (використовуючи утиліту ping), що дозволило дослідити способи використання утиліти ping, яка входить до стандартного комплекту усіх операційних систем й поставки мережевого обладнання та реалізації простого контролю цілісності каналу зв'язку.

Проаналізовано проблеми, пов'язані з захистом інформації від її витоку та зняття. З'ясовано способи, які забезпечують надійність і захист інформації від несанкціонованого доступу.

Зазначено, що сучасний аеропорт має надавати своїм клієнтам своєчасні якісні та захищені інформаційні послуги. Постійне зростання кількості таких послуг (відповідно до розвитку інформаційно-комунікаційних технологій) та самих пасажирів стимулює до пошуку і впровадження нових концепцій та підходів до інтегрованого надання інформаційних послуг в аеропортах. Безумовно важливим є створення уніфікованої інформаційно-комунікаційної мережі, яка забезпечить високий рівень надання інформаційних послуг абонентам мережі, буде захищеною та безпечною для користування, зможе інтегрувати у собі засоби безпеки, інформаційно-довідкові служби, розважальний контент, системи відеоспостереження, системи реєстрації пасажирів, інформацію експлуатаційних служб аеропорту, сенсорні мережі для інтелектуального управління системами життєзабезпечення аеропорту, операторів стільникового зв'язку, сучасних концепцій SDN, SDR, BYOD та IоТ. З огляду на це, запропоновано інтегрування зазначених сучасних і перспективних концепцій та технологій для оптимізації архітектури і топології корпоративної мережі аеропорту. Одержані результати дозволять підвищити економічну ефективність використання корпоративної мережі аеропорту, збільшити її захищеність, кількість та якість інформаційних послуг, дозволять спростити управління мережею та системами забезпечення життєдіяльності аеропорту.

Проведено огляд стандартів бездротових мереж та розглянуто класифікацію протоколів бездротового передавання даних на основі стандартів ZigBee, Bluetooth, Wi-Fi з метою забезпечення швидкого підключення користувачів до бездротових мереж, їх мобільності і гнучкості. Наведено декілька способів організації бездротової сенсорної мережі, в тому числі на базі мікроконтролерів Arduino та відповідних адаптерів різних стандартів. Розроблено логічні топології сенсорних мереж. Проведено аналіз мікроконтролерів Arduino для виконання певних функцій та завдань. Розглянуто можливість роботи стандартів ZigBee, Bluetooth, Wi-Fi в межах однієї мережі з використанням шлюзів. Запропоновано використання мікрокомп'ютера Raspberry Pi як маршрутизатора та трьохстандартного шлюзу.

Зростаюча кількість розумних мобільних пристроїв вимагає від підприємств поліпшення сервісу для своїх користувачів, до таких підприємств можна віднести великі транспортні вузли: аеропорти, залізничні та автовокзали. На таких підприємствах виникає потреба в оптимізації та розподілу трафіку і визначення місцезнаходження користувачів для надання якісного сервісу.

Світ технологій стрімко розвивається. Доволі давно вже з'явилося таке поняття якІнтернет речей (ІоТ). Умовно IoT можна умовно розділити на 2 частини: електроніку та телекомунікації. Розглянуто концепцію Інтернету речей та найбільш популярні комунікаційні протоколи цієї концепції, такі як: CoAP,MQTT, HTTP, AMQP, XMPP, які використовуються для відправки інформації від будь-якого датчика до хмарного сервера. Всі протоколи, які були розглянуті, помітно різняться між собою. Простіше за все їх класифікувати за кількома ключовими параметрами: якістю сервісу, адресацією і за застосуванням. Проведено детальний аналіз технологій, які використовуються в IoT, проведено їх порівняння, визначено їх головні недоліки та особливості застосування.